Contribution to International Economy

Підстави звільнення судді з посади

Вступ

Актуальність теми. Відповідно до ст. 6 Конституції України третьою гілкою державної влади є судова, яка через створену систему судів (Конституційний Суд та суди загальної юрисдикції) поширює свою юрисдикцію на всі види правовідносин, що виникають в державі.

Суддя та залучені для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які реально здійснюють правосуддя. Судді є посадовими особами судової влади, яких у конституційному порядку наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді і судах загальної юрисдикції.

Є багато підстав для того, щоб покладати завдання з формування корпусу професійних суддів (у тому числі добір та питання, пов’язані із їх звільненням) цілковито на систему кваліфікаційних комісій, адже тільки в такому разі зможемо забезпечити дотримання єдиних стандартів до всіх суддів, а головне — зберегти порозуміння та відповідальне ставлення між тими, хто здійснює добір суддів, присвоює кваліфікаційні класи та надає висновки щодо переведення судді у суд вищої інстанції, і тими, хто вирішує питання про дотримання суддями професійної поведінки, встановлює в їхніх діях наявність чи відсутність складу дисциплінарного правопорушення і, нарешті, виносить рішення про направлення подання на звільнення судді з посади.

Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України «Про статус суддів» (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади.

Мета дослідження – розглянути підстави звільнення судді з посади.

 
1. Статус суддів

Статус суддів — це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності.

Статус суддів закріплено та гарантовано Конституцією України, законами України «Про статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України».

Суддя та залучені для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які реально здійснюють правосуддя. Судді є посадовими особами судової влади, яких у конституційному порядку наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді і судах загальної юрисдикції (загальних, військових, господарських, адміністративних судах).

Судді в своїй діяльності є незалежними, підкоряються лише законові й нікому не підзвітні. Держава охороняє незалежність суддів і забезпечує це особливим порядком їхнього обрання (призначення), зупинення їхніх повноважень і звільнення з посади; характерною процедурою з присвоєння військових звань суддям військових судів; передбаченою виключно законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення й забороною її розголошення; забороною під загрозою відповідальності втручатися в здійснення правосуддя; встановленням відповідальності за неповагу до суду чи судді; правом на відставку; недоторканністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу: особливим порядком фінансування судів; системою органів суддівського самоврядування, на відміну від загальнодержавного процесу управління (ст. 14 Закону України «Про статуссуддів»).

Конституцією України (ст. 127) визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та в установлених законом випадках — народні засідателі й присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь - якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання засад судочинства, ще й позбавленого політичної пристрасті суддю, дотримання вимог несумісності. Належність судді до будь - якої партії небезпечна для правосуддя..

Стаття 126 Конституції проголошує, що незалежність та недоторканність суддів гарантується Конституцією та законами України. Вплив на суддю будь-яким чином забороняється. Тобто судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються лише закону і нікому не підзвітні.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадян України, які досягли 25-річного віку, мають вищу юридичну освіту й стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років і володіють державною мовою (ст. 59 Закону України «Про судоустрій України»).

Не може бути рекомендовано на посаду судді осіб, визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких провадять дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їхнього професійного рівня встановлює закон, зокрема Закон України «Про статус суддів». Наприклад, відповідно до ст. 7 цього Закону суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно до ст, 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя в складі колегій суддів.

Виходячи зі ст. 3 вказаного Закону основним елементом особливого статусу судді є його незалежність, яка виявляється в тому, що судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні. Відповідно ж до ст. 6 судді зобов’язані не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді та можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 126 Конституції встановлено, що суддя може бути звільнений з посади органом, який його обрав чи призначив за порушення присяги, а виходячи зі змісту ч. 1 ст. 97 Закону від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІІІ «Про судоустрій України» (далі — Закон № 3018-ІІІ) дисциплінарне провадження — це процедура розгляду визначеним законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.


2. Підстави звільнення судді України

Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України «Про статус суддів» (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади. 

Суддя звільня­ється з посади органом, що його обрав чи призначив, у разі:

а)  закінчення строку обрання чи призначення (цей пункт стосується суддів Конституційного Суду України і суддів, які вперше призначаються на посаду);

б) досягнення суддею 65-річного віку (незалежно від статі);

в)  неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я (тривала хвороба, каліцтво, недієздатність);

г) порушення суддею вимог щодо несумісності. Тут слід за­уважити, що ст. 127 Конституції встановлює: «Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої»;

ґ) порушення суддею присяги (її текст формулюється у ст. 10 Закону України «Про статус суддів»);

д)  набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. Це означає вчинення суддею злочину і тому виключає подальшу його участь у здійсненні правосуддя;

є) припинення його громадянства, що може бути наслідком виходу з громадянства чи втрати його;

є) визнання судді безвісно відсутнім або оголошення помер­лим (лише за рішенням суду);

ж) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

з) смерті судді.

За ст. 37 Закону України “Про статус суддів” суддю може бути звільнено з посади в порядку дисциплінарного провадження за:

1) неналежне виконання обов’язків, передбачених статтею 6 Закону, якщо до нього раніше застосовувались дисциплінарні стягнення;

2) грубе порушення службових обов’язків;

3) вчинення аморального проступку, не сумісного з зайняттям посади судді;

4) порушення вимог, передбачених статтею 5 Закону;

5) з підстав, передбачених пунктами 4 та 7 статті 40 Кодексу законів про працю України (прогулу без поважних причин, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння).

Суддю також може бути звільнено з посади з підстав, передбачених пунктом 5 статті 40 Кодексу законів про працю України (нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності).


3. Процедура припинення повноважень та звільнення судді

Процедура звільнення судді з посади  є досить складною в її процедурному плані, що, як неодноразово підкреслювалось, пов’язано зі специфікою суддівської роботи, а саме: здійсненням правосуддя та гарантованим і закріпленим за суддею принципом недоторканності.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про судоустрій України» кваліфікаційна комісія суддів має давати висновки про звільнення з посади судді.

За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладає в письмовій формі. В рішенні (висновку) зазначають дату й місце прийняття рішення, склад комісії, питання, які розглядали, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні. Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, в разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.

Про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє голові Ради, до компетенції якого належить обрання судді, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді (ч. 2 ст. 15).

За чинним законодавством України, здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів покладено, по-перше, на систему кваліфікаційних комісій суддів на чолі з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, по-друге, на Вищу раду юстиції. Зазначені органи не призначають та не обирають суддів, а тому відповідно до ст. 126 Конституції не мають права їх звільняти з передбачених цією ж статтею підстав. Натомість їм надано повноваження за результатами дисциплінарного провадження порушувати питання про звільнення судді із займаної посади.

Так, зокрема, у ч. 3 ст. 32 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Порушення питання про звільнення з посади судді та направлення відповідного подання і саме звільнення з посади є абсолютно різними поняттями, адже у ст. 126 Конституції чітко передбачено підстави для звільнення та органи, які мають право це робити. Крім того, справедливо зауважити, що органи, які здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів, мають іншу за своєю природою функцію — вони зобов’язані провести ретельну перевірку, щоб прийняти об’єктивне рішення і надати достовірну та повну інформацію органам, які мають право на звільнення судді із займаної посади.

Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 2862-ХІІ, де визначено види дисциплінарних стягнень (догана та пониження кваліфікаційного класу), звільнення з посади не є дисциплінарним стягненням. На противагу трудовому законодавству, яке визначає, що звільнення може бути застосоване за вчинення працівником дисциплінарного проступку, законодавство про статус суддів такої можливості не передбачає. Це зумовлено тим, що Конституцією та ст. 11 Закону № 2862-ХІІ незалежність суддів гарантується, зокрема, спеціально встановленим порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень та звільнення з посади.

Суддя не пізніш як за місяць до досягнення 65-річного віку повинен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім’я голови суду чи голови вищестоящого суду або голови Ради, до компетенції якої належить обрання судді. В разі неподання у встановлений термін особистої заяви повноваження судді припиняються через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку.

Досягнення суддею граничного віку перебування на посаді не означає автоматичного припинення його повноважень, а відповідно до ч. 5 ст.126 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про статус суддів» та ст. 17 та Закону України «Про порядок обрання та звільнення з посади професійного судді Верховного Радою України» є лише правовою підставою для прийняття відповідного рішення компетентним органом в установленому законами порядку. Тому до прийняття компетентним органом рішення про припинення його повноважень суддя здійснює свої повноваження на загальних підставах і користується правовим статусом судді.

Згідно з ст. 3 Закону про звільнення зазначена процедура щодо судді, обраного безстроково, відбувається в такому порядку:

ініціювання перед Вищою радою юстиції (територіальним управлінням державної судової адміністрації до відповідної кваліфікаційної комісії суддів, а щодо суддів ВСУ та судді спеціалізованого суду – головами цих судів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів) питання про звільнення з посади судді в порядку, передбаченому ст. 17 Закону про звільнення;

розгляд питання Вищою радою юстиції та прийняття рішення щодо внесення подання до ВР України про звільнення судді, обраного безстроково;

подання Вищої ради юстиції до ВР України матеріалів про звільнення судді, обраного безстроково;

розгляд подання Вищої ради юстиції відповідним Комітетом ВР України і прийняття рішення по суті цього подання;

розгляд подання Вищої ради юстиції та висновку Комітету на пленарному засіданні і прийняття ВР України рішення стосовно звільнення судді з посади.

Закон про звільнення стосується лише суддів, обраних безстроково, упускаючи суддів, призначених Президентом на 5 років. Нормативного акта, який би безпосередньо врегульовував дане питання, немає. Щоправда ст. 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції» містить положення, що Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про звільнення суддів з їх посад. У свою чергу, з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звернутися відповідна кваліфікаційна комісія суддів та член Вищої ради юстиції. До 2002 року даним правом володіли ще народний депутат України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Але відповідно до рішення КСУ вони втратили дане право як таке, що не відповідає Конституції.

Неможливість виконання суддею  своїх повноважень за станом здоров'я встановлюється на підставі письмової заяви судді та доданого до неї медичного висновку. За результатами розгляду заяви судді приймає рішення за наявності підстав про звільнення судді з посади з дня наступного після прийняття рішення.

Звільнення з посади судді за порушення присяги відбувається наступним чином. У разі порушення у питання про порушення присяги суддею  проводить перевірку і, за висновком постійної комісії з питань регламенту та етики, приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для розгляду Верховною Радою України питання про звільнення з посади судді ;

- про відсутність підстав для звільнення з посади судді

У разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді , підтвердження факту втрати суддею громадянства України, набрання законної сили судовим рішенням про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, а також подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням приймається рішення про звільнення його з посади із зазначених підстав.

На сьогодні єдиним випадком автоматичного припинення повноважень судді, передбаченим чинним законодавством України, є смерть судді.


Висновки

Статус суддів — це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності.

Статус суддів закріплено та гарантовано Конституцією України, законами України «Про статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України».

Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України «Про статус суддів» (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади.  

Процедура звільнення судді з посади  є досить складною в її процедурному плані, що, як неодноразово підкреслювалось, пов’язано зі специфікою суддівської роботи, а саме: здійсненням правосуддя та гарантованим і закріпленим за суддею принципом недоторканності.


Л І Т Е Р А Т У Р А

Конституція України.

Закон України „Про судоустрій України” від 07.02.2002р.

Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16.10.1996р.

Закон України „Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004р.

Закон України „Про вищу Раду юстиції” від 15.01.1998р..

Закон України „Про статус суддів” ВІД 15.12.1992Р..

Ковальський В.С. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2002.

Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2004.

Стефаник В.С. Судова система України та судова реформа.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2001.

Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2005.

 

 


Переплет дипломов
Главная Новости О компании Наши услуги Цены Способы оплаты Авторам Вопрос-ответ Карта сайта Контакты
Партнеры: "ЦОДНТИ" "Первая Переплетная Мастерская""ЮТЭК"
Academic Journal Catalogue (AJC)