Contribution to International Economy

Тимошенко - історичний портрет

Вступ

Юлія Григян народилася 27 листопада 1960 р. в Дніпропетровську в родині Людмили Миколаївни Телігіної та Володимира Абрамовича Григяна. Батько залишив сім'ю, коли дочці було лише 3 роки. Мати працювали вчителем в місцевій школі. Пізніше Юлія взяла ім'я матері — Телігіна, під яким вона і закінчила середню школу у 1977 р. Вже через два роки, у 1979 р. вона поступила на економічний факультет Дніпропетровсього державного університету за спеціальністю економіст-кібернетик.

У цьому ж 1979 році у віці 18 років вона познайомилася з 19-річним Олександром Тимошенком, а у 1980 році в них народилася дочка Євгенія. Після закінчення з відзнакою університету, за розподілом вона почала працювати інженером-економістом на Дніпровському машинобудівному заводі. У кінці 1980-х років — на початку розвитку кооперативів Юлія і Олександр Тимошенки позичили 5 тисяч радянських карбованців і відкрили відеосалон. Прибутки від першого підприємства пішли на розвиток мережі салонів.

„Уродженка Дніпропетровська Юлія Тимошенко - змішаного російсько-вірменського походження. Прізвища її батьків - Телєгіна і Григян. Дійсно, тривалий час вважалося, що в жилах Тимошенко тече вірменська кров, адже її дівоче прізвище - Григян. Проте сама лідерка БЮТ спростувала ці чутки. "У мене по лінії батька всі латиші до десятого коліна, а по лінії мами - всі українці", - заявила вона. За словами Тимошенко, "через помилку співробітників паспортного столу Володимир Григяніс і перетворився на Григяна".

Український ресурс "Фраза" в статті, присвяченій етнічному корінню Тимошенко, писав: "Як з'ясувалося, батька Тимошенко, якого вона видає за латиша, звуть Володимир Абрамович Григян

 

Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко стала лідером рейтингу найпривабливіших політичних лідерів країн світу. Згідно із загальним голосуванням на Інтернет-ресурсі "Hottest heads of state" ("Найбільш гарячі голови держав") вона зайняла перше місце у списку з 172-х президентів, прем'єр-міністрів і монархів з найбільш красивою зовнішністю, передає УКРІНФОРМ з посиланням на ресурс.

 

Юлія Тимошенко історичний портрет

Тимошенко належить до представників третього покоління "дніпропетровського клану" – таких, як, скажімо, Віктор Пінчук, Олександр Турчинов чи Сергій Тігіпко.

Під час навчання у вузі стався випадок, який змінив усе її життя. Якось увечері подзвонив телефон, юнак помилився номером, але вирішив продовжити спілкування. Так Юлія познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Олександром. 

Після закінчення університету Юлія Тимошенко протягом п'яти років працювала інженером-економістом на Дніпропетровському машинобудівному заводі ім.Леніна.

Свій перший бізнес Тимошенко почала з прокату відеокасет. Потім був кооператив з надання послуг населенню і молодіжний центр "Термінал", серед ініціаторів створення якого був, подейкують, Олександр Турчинов.

На початку об'єднаний капітал двох сімей – Тимошенків-старших і Тимошенків-молодших починає займатися продуктами нафтопереробки і створює Корпорацію "Український бензин", яка згодом стає монополістом у забезпеченні агропромислового комплексу Дніпропетровщини нафтопродуктами.

Паралельно утворюється ще одна структура – міжнародний концерн "Сіаль", який спеціалізувався на видобутку природнього каменю. "Сіаль", за деякими даними, приватизував кілька кар'єрів, сім'я Тимошенків називалася газетою "Свобода" володарем 25% акцій Токовського родовища червоного граніту – єдиного у світі. Продуктивність цього кар'єру – 12 тис. кубометрів щорічно. Вартість одного кубометру граніту сягає 7 тис. дол.

У середині 90-х Юлія Тимошенко створює разом з Віктором Пінчуком корпорацію "Співдружність", яка займається газом. Але ця співпраця була нетривалою.

У 1995 на основі КУБу виникають "Єдині енергетичні системи України", які очолює 36-річна Тимошенко. Хрещеним батьком компанії вважали Павла Лазаренка. 

У 1995 році проти Тимошенко в Україні було порушено кримінальну справу за фактом контрабанди 26 тисяч доларів, які були знайдені у неї в запорізькому аеропорту. Аналогічну справу порушили в Росії - митники знайшли у речах Тимошенків 200 тисяч доларів. Справу закрили у 2001.

До початку 1997 року (пік владних можливостей Лазаренка) компанія контролювала 25% української економіки.

Основним напрямом діяльності ЄЕСУ у 1996–1997 роках було постачання газу в Донецьку, Дніпропетровську, Черкаську, Сумську, Полтавську, Кіровоградську та Миколаївську області, а також співпраця з РАТ "Газпром" і АТ "Укргазпром" у питаннях здійснення взаєморозрахунків за транспортування газу іноземним споживачам через територію України.

До складу ЄЕСУ увійшли (як говорилося у рекламному буклеті) 20 промислових і комерційних структур, науково-дослідні інститути, венчурні фірми, авіакомпанія "ЄЕС-авіа", два банки – "Південкомбанк" та "Слов'янський".

ЄЕСУ також стає конкурентом на ринку газу "Республіки" Шарова та Бакая.

В цей період до Тимошенко приходить слава. З'являється злива статей і відеоматеріалів. Їй присвячують колекції одягу, а бобринецьку спортивну команду "Новатор" перейменовують на "Юлія-Новатор". Окрім того у 1998 Тимошенко отримує орден Варвари Великомучениці.

У грудні 1996 року Тимошенко дообирається до парламенту за 229 Кіровоградським округом з рекордним результатом - 92,3%.

Слід відзначити, що Тимошенко входить тоді не в пролазаренківську "Єдність", а у прокучмівський "Конституційний Центр".

У квітні 1997 року Тимошенко приїздить до США, де виступає у Школі міжнародних відносин при Університеті Джонса Гопкінса. "Я буду настоювати на прийнятті законодавства, яке спрямоване на ринкові реформи, в тому числі і ті, які стосуються приватної власності і залучення інвестицій, які могли б зменшити вплив бюрократії та тіньової економіки на бізнес", - говорила Юлія Володимирівна під оплески розчулених американців.

Ще одним знаковим фактом є те, що в березні 1997 року журнал "Time" повідомив, що напередодні візиту зустрічі з Борисом Єльциним Білл Клінтон отримав листа від Юлії Тимошенко. В ньому вона просила порушити питання монополії "Газпром" на газовому ринку.

Газпром виявився Юлі не по зубах, Рем Вяхірєв, голова "Газпрому", пообіцяв розібратися і вжити заходів. Але Тимошенко змогла порозумітися з ним. Не в останню чергу завдяки жіночій красі. На одну з зустрічей із головою "Газпрому" вона з'явилася в короткій спідниці і ботфортах. 

"Я була тоді молодша, і мені такий одяг подобався. Вяхірев виразно зачудувався, і запитав, чи може людина, яка одягається настільки екстравагантно, запропонувати щось серйозне. Я думаю, він дивився на мене з батьківською іронією", - пояснювала ситуацію Тимошенко на своєму форумі.

Втім, Вяхірєв тоді погодився на умови Тимошенко і сприяв їй доки працював у "Газпромі". Вяхірєва звільнили приблизно в той же час, коли у Тимошенко почалися проблеми всередині країни.

У 1997 у немилість до Кучми потрапив увесь "дніпропетровський клан". Лазаренка звільнили з прем'єра. На вибори 1998 року він пішов з "Громадою" вже як опозиціонер. 6-им номером списку була Юлія Тимошенко. Але в парламент вона пройшла по 99 одномандатному округу. 

В парламенті Тимошенко заявляє про формування тіньового уряду. До його складу входять Лариса Скорик, Олег Білорус, Леонід Косаківський, Іван Салій та інші. Тимошенко активно критикує Кучму і тодішнього прем'єра Пустовойтенка.

Вона також очолює бюджетний комітет. Ініціює бюджетну реформу.

В той же час ЄЕСУ виштовхали з газового ринку, податкова висунула проти компанії позов на 1,4 млрд. грн.

Тоді Тимошенко вирішує піти на чашку чаю з президентом. Про що там ішлося, не відомо, але Тимошенко вдалося на деякий час нівелювати атаки на свій бізнес.

Можливо, посередником у справі примирення Юлії Тимошенко з Кучмою став відомий політолог Дмитро Видрін. Петро Василів у журналі "ПіК" припустив, що Дмитро Видрін координує діяльність групи іміджмейкерів Юлії Тимошенко (журналіста Віталія Чепиноги, соціолога Віктора Небоженка, психолога Олега Покальчука та поліграфіста Петра Якобчука). Три з чотирьох працюють з Тимошенко донині.

Після того, як скандал навколо Лазаренка стає публічним, Тимошенко досить швидко розриває стосунки з "Громадою" і створює свою партію і фракцію "Батьківщина". Її ролики активно крутяться по телебаченню.

У розпалі політичних баталій Тимошенко захищає у київському національному економічному університеті кандидатську дисертацію на тему "Державне регулювання податкової системи". Тоді ж за нею закріплюється імідж реформатора.

На виборах 1999 ходили чутки, що оточення Тимошенко причетне до фінансування президентської кампанії Олександра Мороза. Тоді ж Кучма заявив, що про її прем'єрство не може бути і мови, адже вона є руками Павла Лазаренка.

Водночас у грудні 1999 року новопризначений прем'єр-міністр Віктор Ющенко запропонував Юлії Тимошенко посаду віце-прем'єра з паливно-енергетичних питань. Першою її поїздкою був візит до Москви, де вона визнала незаконний відбір Україною російського газу і борги за нього.

Тимошенко домовилась про погашення боргів, які її вороги охарактеризували як спробу заплатити за борги ЄЕСу з державної казни. Олександр Волков звинуватив Юлію Тимошенко у непатріотизмі. А вона поклала всю провину за борги на "Нафтогаз України" і таким чином поквиталася з Бакаєм, який тоді його очолював і який свого часу усунув Тимошенків з газового ринку України.

Після цього починається боротьба Тимошенко з корупцією на енергоринку, яка отримала назву "Чиста енергія". 

Серед інших заслуг Тимошенко у 2000 році її сайт згадує, що уряд виплатив населенню додатково 18 млрд. грн. З них 9 млрд. грн. були отримані за рахунок вилучення коштів з тіньової сфери, заборони бартеру та запровадження конкурентних принципів на енергоринку.

У січні 2000 р. фінансово-промислові лобісти з оточення президента домагаються підписання президентом указу про її відставку. Секретар РНБО Марчук пише доповідну Кучмі, з якої випливає, ніби перебування Тимошенко на посаді віце-прем'єре шкодить національним інтересам України.

Тимошенко починають цькувати у пресі, вона пробує балотуватися по 99 округу, але через зливу чорного піару відмовилася.

У листопаді Генпрокуратура порушує справу проти Тимошенко. За твердженням слідства, керівництво ЄЕСУ давало великі хабарі представникам міністерства оборони Росії, що дозволило компанії здійснити низку фінансових операцій по відмиванню більше 400 мільйонів доларів.

Слідство триватиме 4 роки. За них Генпрокуратура чотири рази робитиме подання на Тимошенко до Верховної Ради, але парламент відмовлятиметься розглядати.

У лютому 2001 р., у розпал касетного скандалу, Тимошенко очолила Форум національного порятунку.

А вже 13 лютого була арештована за обвинуваченнями Генеральної прокуратури. Тимошенко тримали в Лук'янівському СІЗО.

У СІЗО до неї застосовували "особливо жорсткий режим, тобто "давили" фізично і психологічно".

Як розповідала лідер БЮТ, вона "отримувала воду через санчастину", тому що у в'язниці "з кранів ллється технічна вода, її не можна пити". Адвокати попередили Тимошенко, що можлива передача отруєної води, в результаті арештована від неї відмовилася.

Продукти, які передавали, виявилися інакше упаковані, і вона також від них відмовилася. "У результаті я залишилась і без води, і без їжі", - розказувала Тимошенко.

Зі слів Тимошенко, їй не давали "нормальне болезаспокійливе", не допускали лікарів, не дозволяли побачень. "Також лідер опозиції не могла отримувати передачі – те щоденне харчування, без якого Тимошенко не могла обійтися внаслідок стану здоров'я, який погіршився".

"На прогулянки Юлію водили не загальною "арештантською стежкою", а підземними казематами, де не було світла. Крім того, як зауважувала Тимошенко, її дії постійно відстежувалися.

Кажуть, саме перебування у СІЗО Тимошенко ніколи не пробачить своїм ворогам, зокрема й Кучмі.

У березні в Києві проходили мітинги на захист Тимошенко і Печерський районний суд визнав безпідставність висунутих звинувачень і санкцію на арешт скасував.

Навесні 2001 року Тимошенко виступила ініціатором проведення всенародного референдуму про недовіру президенту: "Подальші переговори з президентом безглузді. Він не спроможний на самообмеження ні ментально, ні генетично..." Проте реалізувати свою ініціативу лідеру "Батьківщини" не вдалося, згадує "Дзеркало тижня".

У травні з'явилися дані про те, що Юлія Тимошенко планує створити опозиційне передвиборче об'єднання. 22 грудня 2001 року блок з'явився на світ. Його склали "Батьківщина", "Собор", УРП й УСДП.

У березні 2002 Тимошенко та її блок пройшли до парламенту, набравши 7,2% голосів. Восени 2002 Тимошенко бере активну участь в акціях протесту "Повстань, Україно".

Улітку проти Тимошенко та з метою дискредитації Ющенка російська військова прокуратура порушує справу проти співробітників Міноборони Росії, яким Тимошенко начебто давала хабарі. Лідера БЮТ оголошують у міжнародний розшук.

Разом з цим українська Генпрокуратура порушує проти неї справу за спробу підкупу суддів та залякування свого підлеглого Боровка.

Багато експертів не виключали, що Тимошенко піде на президентські вибори самостійно, проте вона підтримала Ющенка. 2 липня 2004 року Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко підписали угоду про створення коаліції "Сила народу", згідно з якою вона отримує посаду прем'єра. Під час передвиборчої кампанії вона разом з іншими опозиціонерами відвідувала регіони, збирала сотні тисяч людей на мітинги, закликаючи голосувати за Ющенка.

Під час помаранчевої революції Тимошенко стає улюбленицею Майдану, 24 січня Ющенко підписує указ про призначення її в.о. прем'єра.

Пізніше з'ясовується, що Ющенко з самого початку гарантував Тимошенко посаду прем'єра.

28 січня генпрокурор Піскун скликає прес-конференцію і заявляє, що справа проти Тимошенко в Україні закрита.

24 січня 2005 р. — призначена виконуючим обов'язки прем'єр-міністра України.[7]

4 лютого 2005 р. — Верховна Рада призначила Ю.Тимошенко на пост прем'єр-міністра України (за — 373 народні депутати, проти — 0).

Діяльність на посаді прем'єр-міністра мала неоднозначні оцінки та супроводжувалася швидким падінням темпів зростання ВВП та низкою криз (т.зв. бензинова, м'ясна, валютна, хлібна та ін. кризи).[10]

У липні 2005 р. авторитетний американський журнал Forbes, складаючи рейтинг 100 найвпливовіших жінок світу, називає українського прем'єра Юлію Тимошенко третьою за впливовістю жінкою планети.

8 вересня 2005 р. — Віктор Ющенко підписав указ про відставку Кабінету Міністрів Юлії Тимошенко. Одночасно з відставкою з посади голови українського уряду Юлія Тимошенко отримує нагороду «Людина року Центрально-Східної Європи», яку присуджує їй Економічний форум у Криниці Гурській (Польща).

13 вересня 2005 р. — Президент України Віктор Ющенко звинуватив екс-прем'єра Юлію Тимошенко в зраді ідеалів Майдану та використанні посади прем'єра задля власних інтересів. В інтерв'ю інформагентству Associated Press він сказав, що коли Тимошенко очолювала компанію ЄЕСУ, вона накопичила 8 мільярдів гривень боргів і використала посаду прем'єр-міністра, щоб домогтися їх списання.

«Багато речей, які робила прем'єр-міністр, відбувалися за лаштунками, і мали на меті вирішувати її проблеми» — сказав Віктор Ющенко.

Ющенко повторив свої попередні твердження, що Тимошенко діяла в інтересах окремих бізнесових кіл, і натякнув, що рішення, винесені урядом довкола реприватизації Нікопольського феросплавного комбінату, яким раніше володів зять екс-президента Кучми, Віктор Пінчук, «стали останньою краплею, яка примусила його відправити уряд у відставку».

Він сказав, що повністю заспокоївся після цього рішення і не очікує жодних несподіванок у приватизаційних справах.

«Вже четвертий день я приходжу на роботу зі спокійним сумлінням», — сказав Ющенко АП.

Водночас він сказав, що вітатиме повернення Тимошенко до уряду, якщо вона повернеться до принципів помаранчевої революції, які вона забула.

«Я думаю, якщо ми повернемося до цінностей, про які казали на Майдані, а не авантюризму, який був в уряді, я протяну мою руку кожному», — відповів Ющенко на обіцянку Тимошенко виграти парламентські вибори і повернутися в крісло прем'єра.

Ющенко визнав, що його популярність дещо впала, але причинами цьому він вважає свободу слова і преси, а також великі сподівання, які покладали українці на владу.

«Те, чого чекали люди, ще далеко не виконано» — сказав президент.

Діяльність в опозиції

Вересень 2005 р. — невдовзі після відставки з посади прем'єр-міністра Генпрокуратура Російської Федерації зняла з Ю.Тимошенко всі обвинувачення.

18 листопада 2005 р. Верховний суд України своїм рішенням остаточно скасував усі кримінальні справи, порушені проти Юлії Тимошенко та членів її родини.

Опинившись поза урядом Юлія Тимошенко зуміла сформувати досить потужну команду яка повела боротьбу за владу як з старими противниками з табору Віктора Януковича, так і недавніми союзниками з табору Президента Віктора Ющенка

Ю. Тимошенко, початок 2007 р.

7 грудня 2005 р. в Києві відбувся міжпартійний з'їзд Блоку Юлії Тимошенко. На цьому з'їзді Ю.Тимошенко презентувала нову ідеологію БЮТ («солідаризм») й оголошує першу десятку виборчого списку Блоку для участі у парламентських виборах 2006 року. На відміну від інщих учасників виборів, БЮТ скільки можливо тримає у секреті решту списку, що дозволяє уникати критики за наявність у ньому сумнівних осіб.

26 березня 2006 на парламентських вибори до Верховної Ради Блок Юлії Тимошенко здобуває 22,27% голосів (5 млн. 648 тис. 345 осіб), отримав більшість у 14 регіонах України. БЮТ здобуває у Верховній Раді 5-го скликання 129 мандатів.

На думку Юлії Тимошенко, народ України висловив свою довіру демократичним силам — Блоку Юлії Тимошенко, блоку «Наша Україна» та Соціалістичній партії, — і тому саме вони мають формувати коаліцію. Однак із рішенням СПУ про блокування з Партією регіонів та Комуністами, Ю.Тимошенко та БЮТ приймає рішення про перехід до опозиції. Зокрема у ході другого засідання Загальнонаціонального круглого столу Ю.Тимошенко відмовилася підписувати запропонований Президентом України Універсал національної єдності, назвавши його «актом політичної капітуляції „помаранчевого“ табору».

2 жовтня 2007 Лідер БЮТ Юлія Тимошенко почала виконання своїх обіцянок перед виборцями з того, що не опублікувала декларацію про доходи за 2006 рік.

12 січня 2007 у результаті спільного пакетного голосування з Антикризовою Коаліцією в обмін на Закон про Імперативний мандат та Закон про опозицію фракція Блок Юлії ТимошенкоВето Президента на Закон про Кабінет Міністрів. Пакетне голосування стало початком політичної кризи 2007 року. долає

28 лютого 2007 — Юлія Тимошенко як лідер опозиції почала свій візит до США. В рамках візиту вона виступила в Центрі стратегічних досліджень в США (Center for Strategic & International Studies), провела зустрічі з екс-держсекретарем Мадлен Олбрайт, віце-президентом США Діком Чейні та радником американського президента з питань нацбезпеки Стівеном Хедлі, держсекретарем США Кондолізою Райс.

2 червня 2007 — Юлія Тимошенко подає заяву про вихід з фракції. Також склали загалом 168 мандатів члени партій БЮТ та НУ. Цей хід остаточно вирішив питання про розпуск Верховної Ради 5-го скликання та проведення дострокових парламентських виборів

 

Висновки

Немає зайвої потреби говорити, що 2009 рік є найскладнішим за всю сучасну історію як для світу, так і для України. Всі громадяни країни на своєму власному бізнесі, на своїх власних родинних бюджетах, на рівні завантаженості на своїх робочих місцях відчули, що таке масштабна, глобальна світова фінансово-економічна криза.

Зрозуміло, що для багатьох політиків саме з таких позицій зручніше критикувати уряд, ніж ставитися до його діяльності об’єктивно. "Але я не шкодую, що наша команда в такий важкий час, при таких масштабних викликах для країни, опинилася в уряді. Я можу сказати: слава Богу, що наша команда опинилася зараз при владі, тому що мало уявляю собі, як в традиційних варіантах можна було би долати непередбачувані речі, які виникали кожен день, тиждень, місяць - в бюджеті, в фінансовому балансі, на кредитно-валютних ринках. Я думаю, що все це ми проходили разом зі світом в перший раз. Безумовно, ми проходили цей шлях, роблячи помилки, але жодна країна без помилок цей час не проживає. Але ми тримали фінансові та соціальні баланси країни, і якою ціною - це відомо тільки урядовій та регіональним командам, які зробили неможливе, щоб все це утримати", - зізнається Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко.

Незважаючи на обмеженість фінансових ресурсів, уряд у 2009 році зміг запровадити 15 антикризових програм, які стосувалися як бюджету в цілому, так і кожної галузі економіки та соціальної сфери. Падіння на 16 % темпів розвитку промислового виробництва в січні 2009 року стало нищівним для всіх балансів, але вже в лютому, коли було запроваджено антикризові програми для металургійної галузі та аграріїв почала спостерігатися позитивна динаміка. Водночас, вже в квітні відбулася друга хвиля падіння промислового виробництва і тільки останні місяці знову фіксується поступове відновлення промислового виробництва: у липні 2009 року порівняно з січнем 2009 року обсяг виробництва у промисловості зріс на 19,6%, а, зокрема, у легкій, хімічній, металургійній та машинобудівній галузях зростання становить більше 30%. Крок за кроком відновлюється будівнича галузь. "Але я не хотіла би, щоб ви це сприймали, як якісь переможні реляції або факт того, що криза завершилась. Зразу хочу сказати: криза не завершилась. І вона буде ще тріпати Україну і світ як мінімум 2010-ий рік", - прогнозує Прем’єр-міністр.

Уряд також розробив окрему антиінфляційну програму, оскільки саме інфляція стала самим великим викликом для економіки країни через масштабну емісію і радикальне падіння національної валюти, проведені Національним банком. Але на сьогодні інфляційний показник в підсумку на рік становить 8,2% порівняно з минулим роком. Середня зарплата у 2008 році становила 1 тис. 930 грн., в той час, як в 2009 році - 2 тис. 8 грн. "Ми хотіли б бачити ці показники кращими, але криза і в Україні, і в усьому світі просто не дозволяє радикально, непрогнозовано підвищувати соціальні стандарти. Вони несумісні зі збереженням надії на відродження економіки", – пояснює Юлія Тимошенко.

На початку року уряд не виключав, що через стрімке падіння економіки та відсутність структурних економічних реформ зростання безробіття буде для України вбивчим, бо починаючи з серпня його рівень почав стрімко зростати, поки не досяг свого піку в лютому 2009 року на рівні 906 тис. осіб. Але вже в березні підприємства почали повертати людей на роботу - і це було першою ознакою початку стабілізації економіки після нищівної кризи. Незважаючи на те, що поки ще не вдалося вийти на рівень безробіття серпня 2008 року, але вже кількість незайнятих скоротилася до 606 тис. і продовжує знижуватися.

За всі роки незалежності 2009 рік став рекордним за обсягом повернення зовнішніх запозичень, які здійснювали всі попередні уряди. Саме на уряд Юлії Тимошенко в 2009 році ліг найрекордніший обсяг повернення боргу зовнішнього за весь період. Все зійшлося на цьому році. Крім того, у зв'язку з кризою і у зв'язку з падінням рейтингів країн, Україні на "Укравтодор", "Укртелеком", НАК "Нафтогаз" кредитори почали достроково пред'являти вимоги до повернення боргів. Наприклад, попередній уряд запозичив 1 млрд. доларів на "Укравтодор" на 10 років, але угоду уклали таким чином, що кредитори по своєму власному бажанню могли країні цей мільярд пред'явити в будь-який момент.

 

Список літератури

100 найбільш впливових жінок світу (англ.)

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Неофіційна біографія.


Переплет дипломов
Главная Новости О компании Наши услуги Цены Способы оплаты Авторам Вопрос-ответ Карта сайта Контакты
Партнеры: "ЦОДНТИ" "Первая Переплетная Мастерская""ЮТЭК"
Academic Journal Catalogue (AJC)